Бізнесмен Володимир Манукян, відомий тісними зв’язками у злочинних колах, ймовірно, готується до переділу сфер впливу.

У середині вересня 2025 року після тривалої відсутності на територію України прибув 42-річний уродженець міста Єнакієве, "авторитетний бізнесмен" Володимир Манукян. Про це пише проєкт Dетектив-Info із посиланням на власні поінформовані джерела.

Інсайдери розходяться в інтерпретації підкилимних обставин підґрунтя "камбеку" Володимира Антонійовича з-за кордону, куди він виїхав після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України та, здебільшого, "отаборився" в Об'єднаних Арабських Еміратах, проте "засвітився" також у Польщі та Чехії. Та висловлюють припущення, мовляв "візит" такого штибу достойника навряд чи міг бути організований без оформлення "зеленого квитка" та супроводу/гарантій з боку щонайменше однієї з вітчизняних силових структур.

За "лайтовою" версією, колишній віце-президент Федерації боксу України "заїхав" у суто бізнесових справах, вирішення яких потребує його особистої присутності та участі.

Де-юре Володимир Антонійович виступає бенефіціаром/власником цілої низки компаній багатошарового профілю, частина з яких зареєстрована на тимчасово окупованій території Донеччини. Манукян має представництво в галузях енергетики, нерухомості, видобутку копалин, реалізації палива тощо, а з 2018 року "з головою" заринувся в царину ледь не найбільш маржинальної ланки реального сектору вітчизняного бізнеса - відчув "потяг до землі" й зайнявся агробізнесом.

Разом із цим, висловлюється й версія щодо більш фундаментальних причин та істинних мотивів приїзду на Батьківщину авторитетного бізнесмена. Згідно із нею, персональна поява Манукяна в Україні може виступати своєрідним "промацуванням ґрунту" на навколокримінальній ниві у чергових спробах здійснення перерозподілу сфер впливу, зокрема на Харківщині чи то дестабілізації ситуації у прикордонному регіоні.

Зауважимо, що за період релокації за кордон Володимира Антонійовича з лютого 2022 року в окремих ЗМІ та соцмережах здійснювалися щонайменше три акцентовані хвилі "наїздів" на достойника та публічні відповіді на них з боку осіб, афілійованих з Манукяном.

Останньому недоброзичливці закидали зв'язки з РФ та навіть візити на територію держави-агресора. Також опоненти "пригадували" його тісні взаємини зі статусними "вимушеними переселенцями" - земляками з навколокримінальним бекграундом на кшталт поважного нардепа 6-7 скликань Юрія Іванющенка ("Юра Єнакієвський"), авторитетного Армена Саркісяна ("Армен Горлівський"), а також впливовим парламентарем 8 каденції Верховної Ради Віленом Шатворяном.

Після подій Євромайдану та окупації частини Донбасу 2014 року саме Манукяна вважали своєрідним фронтменом процесу тіньової експансії Харківщини з боку "донецьких". Факт наявності "політичного даху" та протистояння людей Володимира Антонійовича (де бойове крило очолював його давній поплічник та бізнес-компаньйон Олександр Маврін на прізвисько "Мантус") з представниками місцевого кримінального авторитета Вадима Казарцева на прізвисько "Князь" у 2016 році визнавав навіть тодішній очільник МВС Арсен Аваков.

Побічним підтвердженням довготривалого конфлікту авторитетних достойників вважається своєрідний "кривавий літопис", коли у Харкові було здійснено серію нападів, гучних вбивств та замахів на представників влади і навколокримінальних кіл. Остаточну крапку зухвалому протистоянню поставило суттєве погіршення стану здоров'я, виїзд за кордон та подальша смерть у Німеччині "Князя" восени 2020 року.

Що ж стосується Манукяна, то попри втрату впливу його окремими "політичними покровителями" постфактум президентських виборів-2019, авторитетний бізнесмен продовжував "триматися на плаву" й надалі. Своєрідним айсбергом, до якого тоді "пришвартувався" корабель Володимира Антонійовича, вважався 52-річний уродженець Грузії, громадянин РФ Нодари Асоян, що відомий в статусі так званого "злодія в законі" на прізвисько "Нодар Руставський".

Представником "Нодара Руставського" в українських судах та директором заснованого ним благодійного фонду "Діти понад усе" виступав екс-працівник прокуратури Донецької області Олег Койнаш. Останній з 2012 року паралельно є співзасновником зареєстрованої у місті Шахтарськ громадської організації - СК "Гедеон Донбас", де його партнером позначений "Мантус"-Маврін.

Зліва направо: Олег Койнаш, Володимир Манукян та Олександр Маврін

Як писало depo.ua, у публічній площині про Володимира Манукяна заговорили ще 2016 року. Військовий журналіст Юрій Бутусов звернув увагу на те, що тодішня регіональна влада Харківської області досить тісто почала контактувати з низко персон, "які проходять по всіх базах даних оперативних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та карного розшуку". Насамперед йшлося про Вадима Казарцева на прізвисько "Князь", відомому харківському "авторитеті". Однак, за інформацією Бутусова, з владою так чи інакше контактував не тільки Казарцев, а й Володимир Манукян, якого журналіст також називав "авторитетом" та "лідером ще одного угруповання, що конкурує із Казарцевим".

Фактично цю інформацію у тому ж 2016 році підтвердив і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков . У своєму інтерв'ю для видання "Українська правда" він заявив, що у Харкові на той час дійсно активізувалися два угруповання – Манукяна, яке, за словами міністра, "кришувала" обласна адміністрація, та "Князя", яке прикривала харківська мерія. Тоді перше півріччя 2016-го, як говорив Аваков, супроводжувалося активними зіткненнями цих угруповань, зокрема зі "Східним корпусом" – харківським батальйоном спецназу МВС.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик стверджує, що Володимир Манукян на той час також підтримував тісні зв'язки з тодішнім начальником управління СБУ у Харківській області та донедавна заступником керівника департаменту " І" Андрієм Носачем. Носач, до речі, не так давно був звільнений із СБУ, як йдеться у ЗМІ, через скандал із можливим незаконним збагаченням. Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), згідно з повідомленнями ЗМІ, знайшло у силовика незадекларовану квартиру у столичному елітному житловому комплексі "Jack House", де, за даними журналістів, вартість квартир стартує від $400 тис.

Манукяна, Носача, тодішнє керівництво обласної адміністрації та низку керівників правоохоронних та силових органів області бачили разом на публічних заходах. Відповідні фотографії свого часу публікувала журналістка Крістіна Бердінських. " … Манукян цілком комфортно почувається поруч із керівниками правоохоронних органів і мило спілкується з ними під час спортивних заходів, змагань з боксу", – зазначала вона.

Деякі ЗМІ писали, що у 2018 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) навіть відкрило кримінальну справу , в якій фігурував Манукян та керівники Південно-Західної залізниці. Їх та ще ряд персон нібито підозрювали у створенні організованої групи та розкраданні в особливо великих розмірах під час закупівлі "УЗ" спеціалізованої пасажирської інформаційної системи купівлі квитків. Річ у тім, що незважаючи на те, що з 2002 року в "УЗ" діє сайт "booking.uz.gov.ua" із продажу залізничних квитків, фірма, ймовірно, наближена до Манукяна, пролобіювала створення ще однієї системи за 21 млн грн. Спеціально під один маршрут – з Києва до Бориспільського аеропорту та назад. Стверджується, що у цій справі детективи зібрали чимало інформації та доказів, але слідство, згідно з інформацією у відкритих джерелах, не просунулося далі вручення підозр лише деяким рядовим службовцям Південно-Західної залізниці.

Політолог Віталій Кулик також згадує ще як мінімум дві кримінальні справи проти Манукяна.

Перше – Манукян фігурував у кримінальній справі, що стосується постачання продуктів харчування та палива бойовикам "ДНР" у період 2014-2019 років. Один із слідів, що залишилися від цих угод – кримінальне провадження 22016101110000010, відкрите СБУ за ч.1 ст.258-5 КК України ("Фінансування тероризму"). У виробництві фігурує компанія "ТД САН ОЙЛ" - мережа заправок, нібито створена у 2014 році за участю Манукяна.

Друге – дві компанії, засновником яких є Манукян, - ТОВ "Шахтінвестпром" та ТОВ "Доненергопром ЛТД", що працюють у сфері видобутку вугілля, ще в 2014 році нібито перереєстровані за "законодавством" "ДНР". Зараз же Підприємства , як зазначає Кулик, перебувають у реєстрах юридичних осіб Росії. При цьому в "Шахтінвестпромі", зареєстрованому в РФ, директором є та сама людина , яка була директором в українській "Шахтінвестпромі" до 2014 року.

Чим закінчилися і чи взагалі закінчилися ці резонансні кримінальні справи, в публічній площині не повідомлялося.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.