Михайло Федоров хотів подолати кругову поруку у війську. Кругова порука перемогла.

Президент не подаватиме кандидатуру Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Про це стало відомо на зустрічі президента з фракцією. За його словами, у міністра системний конфлікт з Головкомом, і звільняти треба б обох, але Олександра Сирського поки не може, пише Цензор.

Напередодні видання The Economist випустило статтю, де описало один з конфліктів між Федоровим та Сирським. Але насправді неправильно думати, що у звільнення міністра лише ця причина.

І краще озвучити їх всі, щоб розуміти, який відкат і де буде далі.

Федоров VS Сирський

Про те, що Федоров добиватиметься звільнення Сирського, стало відомо чи не в день його призначення. Тоді ж називались прізвища Михайла Драпатого та Андрія Білецького як кандидатури на заміну.

В перші дні роботи Федоров приніс президенту дані, що керівництво Повітряних сил вводить президента в оману щодо результатів збиття. І в той же день призначив полковника Павла (Лазара) Єлізарова заступником командувача Повітряних Сил ЗСУ.

Далі Федоров повністю змінив підхід до формування потреби, зокрема в закупівлі дронів, а також зменшив кількість закупівлі артилерії.

Це стало черговою причиною напруги в стосунках міністра і Генштабу.

Наступним приводом для конфлікту стало те, що армія залишилась без наземних роботизованих комплексів, а Генштаб хотів отримати прям конкретні зі складів. Але тут виявилось, що не куплять нічого, бо в міністерстві ще в 2025 роцы проґавили зміни, які стосувались запровадження ПДВ на НРК.

Крім того, Федоров пропонував своє бачення реформи війська. І воно було сирим, і тут президент обрав теж позицію Сирського.

"Коли він приходив на посаду і презентував свої плани, ми питали в Федорова, чи є в нього підтримка президента. Він сказав: так. Але зараз, через кілька місяців, ми розуміємо, що президент значно частіше приймає позицію Сирського, а не Федорова", - розповів один з депутатів у травні.

За інформацією The Economist, на початку липня між міністром та головкомом сталась чергова сварка на Ставці.

За даними видання, попри успішні операції безпілотників та просування в кампанії з ізоляції окупованого Криму, генерали висловили невдоволення закупівлями ракет і боєприпасів. У відповідь очільник оборонного відомства наголосив, що сама кримська операція стала можливою завдяки його екстреним рішенням щодо фінансування дронів на початку року.

Свідки описували це протистояння як зіткнення двох різних систем координат, які не мають спільної мови.

Але президент вибрав з цих сторін одну. І вочевидь не ту, яку чекало суспільство.

Переворот в замовленні зброї

Ключова причина конфлікту між Сирським і Федоровим стосується підходу до закупівлі зброї.

Ми купували всі роки повномасштабки на мільярди доларів те, що вноситься в потребу, в її перший чи другий список, з чітким вказанням кількості, а у випадку дронів – ще й назвою компанії, у якої це треба купити. Автор знає випадки, коли ця потреба загадково мінялась на користь зацікавлених протягом дня.

Федоров, прийшовши на посаду, змінив підхід до закупівлі дронів. З березня він запровадив формулу, згідно з якою Генеральний штаб ЗСУ на запит підрозділів формуватиме перелік БпЛА для закупівлі тільки з технічними характеристиками – без назви чи конкретного виробника.

Які конкретні вироби відповідно до бойових задач закуповувати для підрозділів на фронті, визначатиме рейтинг БпЛА на основі бойових даних з цифрових систем – еБалів, DOT-Chain, Brave1 Market, DELTA та Mission Control.

Це повністю перекроїло формулу закупівель і ринок переможців.

І нею було багато незадоволених. Бо відтепер зникала опція – домовитись із кимсь в Генштабі і просунути свій виріб.

Так, на Федорова нарікали виробники, що його математика недосконала, що якщо передати дрони в невоюючий підрозділ, то статистика впаде, що пролетять усі, хто не вклався у відеофіксацію успіхів, але формула Федорова була значно прогресивнішою, ніж попередній механізм.

Федоров взагалі переглянув підхід, що купувати, зробивши ставку на midstrike, і його формула спрацювала.

Так, постачальники артилерії були так само невдоволені, що на них знизили замовлення. "Ми бачимо, що сухопутка не зменшує видачу, але купують артилерії значно менше", - скаржився один з постачальників.

У травні Міноборони провело перші закриті тендери на 155 постріл. Економія ціни була 16%.

Наступним планом був такий же тендер на закупівлю власне midstrike.

Керівник департаменту закупівель Артем Романюков на останній координаційній групі по імплементації Стратегічного огляду закупівель Україна-НАТО анонсував розширення тендерної практики на інші види закупівель.

Тепер, вочевидь, це буде зупинено. Як і роботу Міністерства над імплементацією Стратегічного огляду, яку в ці пів року вдалось відновити.

Команда своїх проти чужих

Федоров, зайшовши в Міноборони, через пів року сформував там повністю свою команду.

З його приходом посади втратили Анатолій Клочко, Олександр Козенко, Микола Шевцов, Ганна Гвоздяр, пізніше Іван Гаврилюк та Євген Мойсюк. До Тетяни Ферчук та Ігоря Мироненка додались Олексій Вискуб, Мстислав Банік, Василь Шкураков та Іван Турчак.

З чужих в міністерстві залишався лише Сергій Боєв, який перейшов сюди з Мінстратегпрому Камишіна.

Тобто Федоров був першим міністром, в якого була своя команда, без представників різних груп, як наприклад, до цього було у Резнікова, Умєрова чи Шмигаля.

Вочевидь, це не дуже подобалось іншим політичним групам.

Ще одна лінія ворожнечі публічно не була озвучена. Але вона була.

Йдеться про міністра і нинішнього керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова. В принципі, у перші дні склалось враження, що міністр готовий був відправити Арсена на вільні хліба достроково. Але в тому числі під впливом наглядової ради АОЗ вдалось уникнути швидкого звільнення.

Втім, ще два тижні тому знову обговорювався варіант, що Жумаділов не добуде на посаді до кінця контракту і піде раніше. А його замінить близький до міністра тво. Прізвище було відомо, але тепер вже називати не варто.

Попри складності в стосунках АОЗ і Міноборони готували зміни в системі постачання харчування, розглядався перехід до так званої 3pl моделі, коли АОЗ проводить сигнальні торги виробників, а потім контрактує логістичного оператора. Міністерство готове було піти на збільшення ціни задля покращення якості харчів.

Це теж дуже б сильно змінило картину на ринку ціною 50 мільярдів гривень. І цього теж багато хто не хотів.

Крім того, міністерство планувало змінити підходи до перевірки якості боєприпасів та іншої продукції.

Тут Федоров теж планував поставити свого керівника. Але вже не вийде.

Улюбленець преси

Крім того, міністр вибудував дуже правильну комунікацію з медіа. Це, здається, перший міністр, який провів за пів року кілька офреків для ЗМІ. Так, що навіть депутати скаржились, що медіа бачать міністра частіше ніж депутати.

Лише одного разу журналісти образились на пресслужбу, яка віддала їм цитати по реформі армії лише після того як її засвітили на пропрезидентських телеграмах, але то, певно, від міністра не залежало.

Взагалі міністр дуже правильно будував свій медійний образ. Він повернув в наглядову раду АОЗ витуреного звідти Умєровим Тараса Чмута. Він взяв радниками Сергія Стерненка та Сергія Флеша, які комунікували те, що міністр не міг. Зокрема, і щодо "Скелі".

Команда міністра дуже тісно співпрацювала з Громадською антикорупційною радою при Міноборони, Центром протидії корупції. Тобто міністр зробив активістів своїми союзниками.

Це все не могли не бачити на Банковій. І стали думати, що міністр, якого ще пів року тому розглядали як вивіску під новий політичний проєкт Зеленського, будує це майбутнє скоріше для себе, а не для них.

І це все в комплексі і призвело до рішення – змінити міністра. Запаковане під зміну Кабміну.

На початку Михайло Федоров обіцяв застосувати математику війни, і він її застосував, він обіцяв захищати небо малим залізним куполом, і він багато для цього робив, він створив окремий підрозділ по роботі з ШІ в міністерстві, що дуже необхідно в цій війні. Перелік плюсів можна прочитати в його пості.

Так, реформа армії не вдалась як хотіли військові, але це була спроба зробити хоч щось. Змін в мобілізації не було. Це правда. Але треба визнати, що війну за мобілізацію програли до Федорова. В тому числі попередні міністри оборони.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.