Навіщо Степана Каплунова тримали в секретній в’язниці.

Вранці 2 вересня в Києві на вулиці Шумського (Березняки) пролунали постріли. Згодом зʼясувалося, що там виник конфлікт між бійцями ГУР та СБУ. Майже одразу стало відомо, що СБУ проводила слідчі дії в квартирі, де мешкав Степан Каплунов — заступник командира РДК, що входить до складу підрозділу ГУР МО «Спецпідрозділ Тимура». Щоб розібратися в тому, що сталося, кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила з трьома співрозмовниками: перший співрозмовник — у ДБР, другий — у правоохоронному органі, третій — в одному з органів Сил оборони. Усі джерела знайомі з ситуацією та погодилися коментувати на умовах анонімності. Крім того, вона поговорила з адвокатом Каплунова Тарасом Боровським, прочитала офіційні версії та подивилася оприлюднені інтервʼю. Версії сторін суттєво різняться. За версією Степана Каплунова, його викрали, погрожували вбити та змусили оговорити себе, ймовірно для того, щоб дискредитувати «Спецпідрозділ Тимура» (схожу позицію сьогодні оприлюднив ГУР). За офіційною версією СБУ, Степан Каплунов контактував з ФСБ РФ та погодився виконати замовне вбивство одного з лідерів російської опозиції, який приїхав до Києва. Анонімне джерело додає, що ціллю був Ахмед Закаєв, лідер невизнаної Чеченської Республіки Ічкерія. Ось як відбувалися події.

Степан Каплунов: шлях з Сирії до ГУР МО

Степану Каплунову 35 років. Він народився в місті Іванові неподалік від Москви. Дитинство провів на Крайній Півночі. З 2010-х років доєднався до діяльності російських ультраправих організацій. Каплунов стверджує, що до того як приїхати в Україну воювати, служив у спецназі РФ і нібито брав участь у бойових діях у Сирії. Тут до версії Каплунова є питання, адже офіційно Росія почала брати участь у боях у Сирії лише восени 2015 року, коли Рада Федерації РФ дозволила Путіну застосовувати Збройні сили за кордонами країни, зокрема в Сирії. «Вагнерівці» потрапили в Сирію теж лише наприкінці 2015 року. Каплунов же стверджує, що його контракт у російському спецназі закінчився у 2013 році, а в Україні він опинився в липні 2014 року.

За словами Каплунова, він вирішив воювати за Україну, оскільки Росія окупувала Крим. Спочатку він вступив до батальйону «Азов», воював у його складі до 2016 року. А потім приєднався до «Правого сектора». У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, він брав участь у боях за Київщину, в березні звільняв село Лук’янівку. 24 березня 2022 року українські сили звільнили село Лукʼянівка, що в Баришівському районі на Київщині. Під час боїв Каплунов був поранений: від удару з танка в нього влучило багато уламків, пошкодили внутрішні органи, око і зламали обидві ноги. Він доєднався до РДК з початку 2023 року, був там інструктором, влітку 2026 року став заступником командира з бойової роботи. РДК воює в складі «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МО.

Степан Каплунов у Лукʼянівці у 2022 році

У Росії у 2022 році Каплунова внесли до переліку осіб, причетних, за версією Росфінмоніторингу, до терористичної і екстремістської діяльності.

Степан Каплунов заявляє про викрадення

Двадцять шостого серпня адвокат Тарас Боровський у пості в фейсбуку розповів, що 23 серпня в Києві невідомі особи в цивільному одязі на BMW викрали військовослужбовця ГУР МОУ. Він додав відеозапис викрадення. На ньому люди без балаклав силою саджають чоловіка в чорний автомобіль BMW, а той російською мовою кличе на допомогу і кричить, що його викрадають. Боровський не називав прізвища викраденого. Лише згодом стало зрозуміло, що йдеться про Каплунова, а запис зроблений у дворі за адресою Шумського, 10, де Каплунов проживав разом із кількома колегами з ГУР.

Вже 28 серпня Боровський написав, що має підстави припускати, що викрадачами могли бути співробітники одного з правоохоронних органів, проте не вказав, про який саме правоохоронний орган йдеться. «Можливо, дійсно є необхідність затримати особу, але це можна зробити за законом (За законом, у разі затримання працівника спецоргану про це невідкладно мають повідомити його керівника – ред.)», — зазначив він. Тоді Боровський вперше назвав імʼя викраденого — Степан Каплунов. У той же день Боровський повідомив про гіпотезу, що «його затримали ДКР (Департамент контррозвідки – ред.) СБУ». Він намагався його шукати, але у слідчому ізоляторі та Головному управлінні СБУ в Києві і області інформації не було. Вже 1 вересня про зникнення Каплунова в офіційному телеграм-каналі РДК написав начальник штабу РДК Олександр Фортуна.

Пізніше сам Степан Каплунов в інтервʼю «Радіо НВ» розповів, що 23 серпня в його дворі постукали невідомі й представились поліцією, надягнули йому кайданки і силоміць заштовхали в машину. Там йому замотали очі. Звинувачень йому не предʼявили. Змінивши кілька машин, його привезли в «таємну тюрму». Там його, як розповідає Каплунов, посадили в камеру, прикували кайданками і ланцюгами, весь час він перебував із завʼязаними очима. Його викрадачі представились співробітниками СБУ. «Мене звинувачували, що в мене є комунікація з ФСБ і я переключив її на свого безпосереднього командира Дмитра Іванова», — розповів Каплунов. Він додав, що під тиском «погодився з їхньою версією», хоча вона була неправдивою. Через девʼять діб його повезли додому, на вулицю Шумського, але не попередили, що планували провести обшук у квартирі. У квартирі в цей час були його побратими: вони контролювали, щоб у квартиру нічого не підкинули.

Ніч на 2 вересня. Версія ГУР

За версією адвоката Тараса Боровського, в ніч з 1 на 2 вересня в квартиру на вулиці Шумського, 10, де «мирно спали» декілька співробітників ГУР, з якими в квартирі проживав Каплунов, вибивши двері, зайшли спецпризначенці СБУ. Вони поклали всіх присутніх на підлогу. Із собою вони привели викраденого раніше Степана Каплунова і повідомили, що проводять невідкладний обшук (Вид слідчих дій, який не потребує санкції слідчого судді. За КПК його можна застосовувати лише у випадках, коли є загроза знищення доказів). Слідчі дії проводили співробітники департаменту контррозвідки СБУ. Саме цей департамент є вотчиною Олександра Поклада, нині в. о. голови СБУ. Поклад очолював 5 управління департаменту контррозвідки СБУ, а в 2021 році Володимир Зеленський призначив його начальником департаменту контррозвідки СБУ.

За словами Боровського, співробітників ДКР супроводжували близько 30 озброєних бійців Центру спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа»).

Хоч СБУ і заявила, що це слідчі дії, Боровський як адвокат Каплунова не зміг потрапити на обшук. За його словами, інших адвокатів на місці також не було. Один зі співмешканців у квартирі Каплунова встиг повідомити командира про те, що відбувається, і той підняв тривогу, розповів Боровський. Саме тому на місце стали зʼїжджатися співробітники ГУР. Вони своїми автомобілями перекрили виїзд машинам СБУ. Перших з тих, хто приїхав, затримали співробітники СБУ орієнтовно об 11 годині вечора. Співробітники СБУ не мали розпізнавальних знаків і ніяк не представились, каже Боровський. За його словами, саме тоді пролунали перші постріли. Тоді ніхто не постраждав. На затриманих співробітників ГУР надягли кайданки і поклали на землю, так вони пролежали не менше 4 годин.

О 02:30 ночі Боровський повідомив у своєму фейсбуку, що на місце приїхав командир «Спецпідрозділу Тимура» — Тимур. Також на місце приїхав один з керівників «Альфи». Вони домовились, що затриманих, серед них і Каплунова, відпустять, а слідчі СБУ проведуть необхідні слідчі дії. «Командири потиснули руки», — розповідає співрозмовник, знайомий з ситуацією. Досягнувши згоди, командири поїхали доповідати своєму керівництву.

О 8-й ранку пресслужба СБУ заявила, що спільно з ГУР МОУ запобігла теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, котрий прибув в Україну з нагоди Дня Незалежності нашої держави. На сайті ГУР вийшло схоже повідомлення, але швидко зникло, бо «перемирʼя» було порушене. У той час, коли Тимур був у кабінеті у начальника ГУР Олега Іващенка, а командир «Альфи» — у Олександра Поклада, орієнтовно о 08:40 на вулиці Шумського, 10 почалася перестрілка. Тимур, коментуючи події, пояснив, що домовленості (з невідомих причин) зірвали не бійці «Альфи».

Як пояснив Боровський, після того як командири розʼїхались, співробітники ДКР спробували посадити в машини затриманих гурівців. Оскільки домовлялися, що вони всіх відпустять, присутні гурівці спробували завадити цьому. Боровський розповідає, що попри те що деякі гурівці мали при собі нагородні пістолети (тобто короткоствольну зброю), вони її не застосовували. «Короткоствольна зброя в дуелі з довгоствольною, яку мали есбеушники, з їхніми бронежилетами, шоломами та іншими прибамбасами, не варта нічого», — каже Боровський.

Есбеушники, каже Боровський, спочатку зробили попереджувальні постріли, потім відкрили вогонь по ногах, а далі почали стріляти в людей. У результаті троє гурівців отримали поранення, один з них — важке (він перебуває в реанімації). Серед співробітників СБУ поранених немає. За інформацією одного з командирів «Спецпідрозділу Тимура» Руслана Каганця, один із тих, хто стріляв, — Олександр Бова. «Сьогодні він стріляв уночі по гурівцях, і саме він міг вбити Дениса Кірєєва у 2022 році», — зазначив Каганець.

Убивство Кірєєва призвело до конфлікту між Кирилом Будановим, який тоді очолював ГУР, і нинішнім в. о. голови СБУ Олександром Покладом. Навесні 2021-го Буданов попросив Кірєєва влитися в російську розвідку, використовуючи особисті зв’язки. Кірєєв погодився. І відтоді регулярно їздив у Росію й передавав зібрану інформацію Буданову. За день до вторгнення саме Кірєєв, за словами Буданова, повідомив йому про час і напрямок російської атаки. Згодом Кірєєв на прохання Буданова ввійшов до української переговорної групи, яка з 28 лютого вела мирні перемовини з росіянами. По суті в групі Кірєєв представляв ГУР. 5 березня 2022 року співробітники Служби безпеки вбили Кірєєва, якого вже затримали і везли в бусі.

Каганець стверджував, що Державне бюро розслідувань затримало трьох спецпризначенців 5 управління ДКР СБУ, і Олександра Бову зокрема. Але співрозмовники «Бабеля» в ДБР зазначили, що нікого не затримали, а просто запросили трьох співробітників ДКР на бесіду. Співрозмовник не зміг підтвердити або спростувати інформацію про Олександра Бову, однак депутат Федір Веніславський в ефірі «Радіо Свобода» зазначив, що має схожу інформацію.

Ніч на 2 вересня. Версія СБУ

У СБУ заявили, що проводили невідкладні слідчі дії в квартирі Каплунова «у межах досудового розслідування щодо терористичного акту, організованого ФСБ РФ».

Пресслужба СБУ заявила, що під час обшуку за однією з адрес «група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ, вони намагалися перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд правоохоронців». Щоб припинити напад, в СБУ залучили спецпідрозділ «Альфа». Правоохоронці застосували зброю — в СБУ не уточнюють, були це співробітники «Альфи» чи ДКР.

Уже в четвер вранці, 3 вересня, пресслужба СБУ повідомила, що викрила контакти заступника командира РДК Степана Каплунова із спецслужбами РФ. За версією СБУ, Каплунов мав підготувати замах проти одного з лідерів російського опозиційного руху, який у цей час мав прибути в Україну. За словами джерела в правоохоронному органі, мова йде про одного з лідерів Чеченської Республіки Ічкерія в екзилі Ахмеда Закаєва, а також інших військових Сил оборони України — в обмін на гроші.

На підтвердження своєї версії СБУ наводить відеозапис свідчень Каплунова: на записі той визнає, що мав такі контакти та надав СБУ відповідну інформацію. Сам Каплунов казав, що дав свідчення під тиском. Крім того, СБУ навела скрини листування Каплунова з «представником ФСБ», в яких йому пропонують виконувати замовні вбивства. У листуванні посередник зазначає, що за $50 тисяч пропонують убити «комерса з прикордонної області» і уточнюють, що «ніби щось загальнокримінальне».

«Зважаючи на визнання цим військовослужбовцем контактів із ФСБ РФ та співпрацю зі слідством, до нього не було застосовано запобіжний захід», — зазначили в СБУ. Водночас в СБУ ніяк не пояснили, на яких підставах утримували Каплунова 10 днів без санкції суду. Каплунову не висунули підозри, його процесуальний статус невідомий. За результатами обшуку у Каплунова нічого не вилучили.

Офіс генпрокурора і ДБР розслідують сутичку між ГУР і СБУ, проте вони поки ще навіть не повідомили, як кваліфікували цей інцидент. У четвер голова СБУ Олександр Поклад та начальник ГУР Олег Іващенко були запрошені на засідання профільного Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, де мали розповісти свої версії подій. Засідання закрите для преси.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.