Генерал-майор Антон Груніс був затятим воєнним злочинцем.

Командир 4-ї окремої мотострілецької бригади генерал-майор Антон Груніс із позивним "Грозний" був убитий поблизу лінії фронту лише через два тижні після того, як міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов особисто вручив йому зірку Героя Росії. Груніс щонайменше двічі доповідав про ситуацію на лінії фронту особисто президентові Володимиру Путіну, який публічно хвалив офіцера, пише ВВС.

Відповідальність за удар по місцю, де перебував генерал, взяв на себе командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді "Мадяр".

Про те, що в ніч із суботи на неділю (12-13 вересня) поблизу лінії фронту загинув високопоставлений російський офіцер, першою натякнула російська воєнна z-блогерка Анастасія Кашеварова. "Сьогодні вночі фронт втратив одного зі своїх Героїв. Поки не буде офіційної інформації — не повідомлятиму", — написала вона у своєму телеграм-каналі вранці 13 вересня.

Наступного дня некролог генералу опублікував телеграм-канал "Суворовське братство", присвячений випускникам Казанського суворовського училища (саме його закінчив Груніс).

15 вересня про загибель Груніса (нарешті, назвавши його на ім'я) написало російське провоєнне агентство Anna News, посилаючись на анонімні джерела у 4-й мотострілецькій бригаді, якою командував офіцер.

Згодом заступник начальника головного військово-політичного управління міністерства оборони РФ генерал-лейтенант Апті Алаудінов написав пост в соцмережах, що "генерал-майор Антон Груніс пішов у інший світ".

Вдень 16 вересня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний "Мадяр") підтвердив, що українські сили ліквідували російського генерала.

Він також виклав відео атаки безпілотника на будинок, де розташований пункт дислокації командувача 4-ї бригади ЗС РФ. Вказано, що події відбулися в селі Кіндратівка Донецької області, тобто безпосередньо біля лінії фронту в районі Дружківки.

"Генерала Груніса "нагородним" відділом відплати Птахів СБС ліквідовано 12 вересня 2026 року у нічному лігві на ТОТ Донецької обл.", - зазначив "Мадяр".

Він наголосив: це вже сьомий підтверджений російський воєначальник рівня командування бригади/дивізії/армії, ліквідований бійцями Сил безпілотних систем України.

Генерал, знайомий із Путіним

Антон Груніс народився в Казані 1979 року. Після школи навчався у Московському загальновійськовому командному училищі. Брав участь у другій чеченській війні, російсько-грузинській війні 2008 року, анексії Криму та російській кампанії у Сирії.

Інформація про переміщення Груніса, з якою ознайомилася ВВС, показує, що з 2021 року до 2023 року він неодноразово перетинав кордон Північної та Південної Осетії. І більшу частину часу проводив у регіоні, де в Росії є військова база.

У 2023 році, майже через рік після початку російського вторгнення в Україну, Груніс повернувся до лав російської армії і незабаром очолив штаб 4-ї мотострілецької бригади, яка на той час разом із найманцями Євгена Пригожина з ПВК "Вагнер" діяла на бахмутській ділянці фронту.

У травні 2023 року під час боїв за місто Бахмут загинув командир 4-ї бригади полковник В'ячеслав Макаров із позивним "Барнаул". Після цього саме Груніс очолив бригаду.

Того ж місяця про своє знайомство з Грунісом розповів Путін: "Я розмовляв із командиром однієї з бригад, який змінив на посаді свого загиблого товариша — іншого командира бригади: людина з литовським прізвищем, народився в Казані. Воює блискуче".

"Чотири дні не спав, змінивши бойового товариша, ось це і є бойовий героїзм", - розповів тоді Путін про причини, з яких вирішив зателефонувати і познайомитися з Грунісом, після чого сюжет про військового показав російський "Перший канал".

Штурм Бахмута тривав дев'ять місяців, під час нього, за оцінками Пригожина, загинули до 30 тисяч російських військовослужбовців, а завершився він тим, що росіянами були захоплені фактично руїни міста, від якого по суті нічого не залишилося.

Після розмови офіцера із президентом про нього почали розповідати російські пропагандисти. Наприклад, інтерв'ю з ним записував Володимир Соловйов разом зі своїм колегою з ВДТРК Євгеном Давидовим: "Говорить спокійно, без емоцій. З обличчя видно: непросто, втомився. Полковник Антон Груніс — тільки з бою".

Від самогубства Морозова до Героя Росії

Під командуванням Груніса у 4-й бригаді зв'язківцем служив відомий московський доброволець Андрій Морозов ("Мурз"), автор популярного телеграм-каналу "Нам пишуть із Яніни". У лютому 2024 року він писав про десятки тисяч загиблих, яких російська армія втратила під час лобових штурмів Авдіївки поблизу Донецька. Бої за місто точилися з 2014 року.

Після цього в нього почався відкритий конфлікт із низкою російських пропагандистів, які працюють на Соловйова. Через що, як потім цю ситуацію описував сам Морозов, його змусили видалити надто різкі пости про порядки у російській армії.

Конфлікт завершився тим, що 21 лютого 2024 року Морозов застрелився, залишивши після себе довгу передсмертну записку. "Сьогодні, товаришу полковнику, за вашим наказом мене змусили видалити пост із мого телеграм-каналу", — звертався Морозов до Груніса у своєму останньому пості. За його словами, у разі відмови видалити пост бригаду позбавили б необхідного постачання: "Снарядів, коптерів, нових танків та БМП".

Після загибелі Груніса російський воєнблогер Ростислав Марченко згадав цей епізод у своєму телеграм-каналі: "Ну от і все. Тепер „Грозний“ точно не дасть свідчень, хто перед самогубством Мурза (Морозова) поставив йому вилку: або порізані постачання боєприпасів з'єднанню, або "заткнутий" сержант Морозов".

Критикував генерала Груніса і колишній "народний губернатор Донбасу" Павло Губарєв. Він стверджував, що в "бригаді Груніса реалізовано схему на мільйони рублів: "бойові" поранення там перетворили на вигідний бізнес".

За версією Губарєва, схема виглядала так: медики, які перебували під командуванням Груніса, допомагали військовослужбовцям, які бажали розірвати контракт з армією, оформляти довідки про нібито отримані бойові поранення, які оформлялися в лікарні міста Дебальцеве. А коли ці поранені отримували належні виплати в 3 млн рублів, частина цих грошей нібито йшла командуванню бригади.

Втім, ні гучний медійний скандал навколо самогубства Морозова, ні чутки про корупцію в частині не завадили тому, щоб у травні 2024 року Путін надав Грунісу звання генерал-майора.

Останні місяці "Грозного"

У січні 2025 року військовий пропагандист із телеканалу "Царьград" Ілля Головнєв стверджував, що в армії Груніса називають ледь не "майбутнім маршалом Перемоги".

А у 2026 році саме його 4-ту мотострілецьку бригаду телеведучий Соловйов називав серед з'єднань, які відіграли "вирішальну роль" при штурмі Костянтинівки, міста на Донеччині, майже повністю захопленого російською армією.

У розпал боїв за Костянтинівку у липні 2026 року Груніс знову розмовляв з Путіним по відеозв'язку під час його чергової наради з генералами. Тоді генерал-майор розповідав, як іде просування його військ у місті.

"Антон Феліксович, вітаю вас із цим досягненням, — сказав Путін. — У нашому народі кажуть: везе тому, хто везе. Ви з вашими бійцями саме цим і займаєтесь, роблячи це на високопрофесійному рівні".

Після закінчення штурму Костянтинівки Груніс був нагороджений зіркою Героя Росії.

Урочиста церемонія відбулась в Москві 28 серпня 2026 року.

Через два тижні генерала Груніса вбили українські військові.

Українська сторона вказує, що ЗСУ ще мають позиції у Костянтинівці.

Щоб не проґавити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.